Кличко, Оробець, бокс та Україна

Опубліковано: 2014-05-15

    Все, що ви прочитаєте нижче – моя особиста думка. Не більше. Не менше.

   В молодості мій батько займався боксом. Ні, не професійно не довго й задовго до мого народження. Просто на секції боксу у Львові можна було… поїсти. Саме так, поїсти! Але це вже зовсім інша історія.

    Одного разу, в часи, коли я ще ходив під стіл пішки, тато покликав мене до телевізора: «Наш хлопець битиметься!». Не пригадаю скільки мені було на той час, знаю лише, що я не зовсім зрозумів, що означає «наш хлопець». Я думав, що йдеться про когось з наших родичів, друзів чи знайомих. Чому б інакше, тато так за нього переймався. Я намагався допитатись у батька ким нам прийшовся цей хлопець, та мало не дістав від нього хорошого прочухана (а може і дістав, не пам’ятаю), вся його увага була прикута до телевізора. Тож вибір у мене був не багатий. Залишалось лише спостерігати, більше за батьком ніж за екраном. Так була започаткована сімейна традиція.

    Час йшов, а традиція лише міцніла. Спочатку я таки второпав чому хлопець саме «наш», потім почав розуміти що заставляє його вовтузитись з суперниками так довго. Ось я вже знаю що таке хук, аперкот, джеб, стійка. І раптом… я на секції боксу. Мати нічого не знала («дурний спорт», «нічого доброго в голові не буде, якщо по ній лупити»). Секція боксу, недалеко від моєї школи, була безкоштовною. Я не можу похизуватись спортивними досягненнями – їх у мене немає. Зате можу розповісти як вплинув на моє життя Боксерський Клуб «Гетьман». Я не перебільшую. Вмощуйтесь зручніше.

   Як я вже сказав, секція була безкоштовною. Прийти на заняття міг кожен бажаючий. В напівпідвальному приміщенні нас назбирувалось багацько. Діти були різними, різного достатку,  значна частина - з бідних, неблагополучних сімей. Само собою, змінне взуття було обов’язковим, та не для всіх - дехто його просто не мав. Хоч я і не з багатих, різниця була разючою.  ЇЇ відчував не лише я, але й мої нові спортивні товариші. Зізнаюсь, для себе я поділив «інших» на три групи. Перших мені було шкода. Другі мені не подобались. А третіх я просто боявся.

    Знову біжить час. Тепер я знаю кожного, хто займається зі мною в одній групі. Тепер мені подобаються всі. Тепер мені відомо, що багато хто з них кращий за мене і не тільки в боксі. У всьому. Наш дитячий колектив саморегулювався. Коли приходив новенький його чекало те саме, що й мене – випробування, фізичне та моральне. З фізичним все було просто, достатньо було викладатись на повну. Моральна частина була складнішою. Підлим, зверхнім, агресивним доводилось викорінювати свої негативні якості. В іншому випадку з секції викорінювали їх самих.

    За неповних два роки бокс багато мене навчив. З головного – стійкості, наполегливості та честолюбства. Не останні за потребою якості. Та був і ще один урок. Вище я писав, що спершу умовно поділив своїх колег на три групи. Причиною всіх конфліктів, що виникали між нами на перших етапах було те, що я дозволяв собі їх шкодувати. Мабуть, вони це відчували. Шкодувати когось - це найвища форма зверхності. Ніщо не викликає такої ворожості.

     Я покинув секцію боксу сім років тому. Я досі відчуваю вдячність.

    Спостерігаючи за нашими політиками та багатьма відомими людьми я не перестаю дивуватись. Будь-хто, кому доводилось вивчати політологію, знає що таке «створення ворога». Ідея дуже проста:

    1. створити, або взяти існуючий образ і покласти на нього відповідальність за все на світі;

    2. об’єднати проти нього людей;

    3. очолити «боротьбу».

    Можна назвати безліч історичних прикладів, та я не стану цього робити. Адже проти деяких «ворогів» досі ведеться боротьба. Тактика проста та дієва, починаючи з 2004 року, широко використовується політтехнологами у нашій державі. Існує лише одна проблема. Адекватні політтехнологи об’єднують людей проти зовнішніх, або неіснуючих ворогів. Наші політтехнологи не адекватні. Людей зі сході переконують, що вони годують всю Україну. Людей на заході – що на сході всі зомбовані. Безліч разів мені довелось почути: «та вони там всі ненормальні», «хай від’єднуються», «хворі на голову». Та куди більше мене вбиває: «їх треба вчити», «в них не розвинена освіта», «їх треба зрозуміти», «в них там біда». Я вже писав, що таке жалість. Жалійте гордих - наживайте ворогів.

    Швейцарія. Три мови: французька, німецька, італійська. Це вам не російська та українська! Думаєте є проблеми? Німці звалили берлінську стіну. Знаєте чого це коштувало Західній Німеччині? Дізнайтесь. Там де злидні, завжди знайдуть винного.

    Наша країна розривається. Кожен шматок, займається перекладанням вини. Звучать сотні і тисячі звинувачень. Але, звісно, ніхто не слідкує за собою. Жоден зовнішній агресор не зміг б зробити того, що робиться сьогодні, якби хоч один клаптик мав голову. Шукаєте винних? Шукайте ближче!

    Щодо ситуації з Росією…

    Запрошую до перегляду. В цій послідовності.

 

 

 

 

Той, що здатен робити висновки – зробить.  Той, що шукає скандалу – знайде.

    Дві третини українців досі вважають росіян дружнім народом. Треба зізнатись, що в росіян ситуація гірша. Сподіваюсь, це не на завжди.

    Я розпочинав з Кличка. Я вболіваю за нього скільки себе пам’ятаю. Але я ніколи не переживав за нього на рингу так, як хвилююсь, коли він складає нелегку мозаїку слів. Віталію важко говорити на публіку. Це ні для кого не секрет, в тому числі, і для пані Оробець. Кличко завжди вів себе достойно. У всьому. Олімпійське золото Віталія пішло з молотка, гроші було витрачено на розвиток боксу в Україні. Порядність Кличка не дозволяє йому використовувати подібні вчинки у виборчій кампанії.

   Тому, переглядаючи це відео і читаючи коментарі розчарування, в мене, вперше за декілька років, увімкнувся комплекс «в інтернеті хтось не правий». Цей текст - результат.

    Я читав Лесю Оробець починаючи з листопада минулого року. Вона симпатизувала мені, адже багато в чому моя думка збігалась з її. Я розчарований, без перебільшення. Ваша правда: «Оробець – політик, Кличко – боксер». Розумійте як хочете.

715
Виберіть тип коментаря:        
Відгуки
Тут ще ніхто нічого не написав...
Новини
Останні коментарі
"Львівська обласна федерація важкої атлетики" 10
Спорт/ Спортивні федерації
Федерація важкої атлетики Львівської обл...
Олександр Зімба
"Алла" 0
Краса/ Салони краси
Напевно гіршого майстра чим у вас немає ...
Олена Залевська
"Наше таксі плюс" 9.58
Інше/ Транспорт/ Служби таксі
Хороше таксі
Ірина Стецишин


Авторизуйтесь, будь ласка

Оберіть тип коментаря: